Золоте число. Піфагорійські ритуали та ритми... Matil C. Ghyk

Золоте число. Піфагорійські ритуали та ритми... Matila C. Ghyka

Чому найпоширенішою геометричною фігурою у світі живих організмів є п'ятикутник, а в світі неживої природи - шестикутник? Чому не тільки витвори людської майстерності, а й витвори природи мають у своїй структурі певні числові пропорції? Чи випадково ці пропорції часто виражають «золотим числом» 1,618 і ми зустрічаємо їх як в людському тілі, так і в єгипетських пірамідах? Чи мали рацію давньогрецькі мудреці, коли стверджували, що основою будови Всесвіту є число, а сам Всесвіт живе й пульсує в одному універсальному, обчислюваному ритмі? Матіла Гіка, сьогодні майже повністю забутий математик, філософ, письменник і дипломат румунського походження, намагається відповісти на ці (та багато інших) інтригуючі запитання. Золоте число, спочатку опубліковане французькою мовою, стало справжньою сенсацією в Європі 1930-х років. Автор, використовуючи багатий історичний та порівняльний матеріал із різних галузей – від атомної фізики через історію архітектури та мистецтва до біології – простежує історію «золотого числа» та пов’язаних з ним концепцій ритму та гармонії в західній культурі від часів Піфагора до сьогодні. І він приходить до дивовижного висновку, що геометрична, заснована на числах інтерпретація світу, яка була відкриттям Піфагора і протягом століть становила ядро ​​езотеричного вчення в таємних братствах (аж до сучасного масонства!), є не тільки історичною відмінною рисою західної цивілізації, але й одним із її джерел, що живе й сьогодні; зрештою, пошуки фізиків нових геометрій простору є не що інше, - стверджував Б. Рассел, - як повернення до піфагореїзму... Золоте число - це захоплююче дослідження історії, культури і, водночас, відкриття її таємниць, сьогодні часто забутих, повних несподіванок. Книгу доповнюють численні ілюстрації. Йому передувала передмова Поля Валері та післямова Мірчі Еліаде. Іренеуш Каня Представляючи тему своєї книги, автор спочатку переосмислює ідею пропорції та пов’язані з нею поняття, нагадує про схожість і відмінності у формі та ритмі між життям і неорганізованою матерією. Він представляє теорію Мосселя щодо архітектурних планів: єгипетського, грецького та готичного. Обговорює композицію архітектурних форм, оптичні корекції, поетичний ритм, зв’язки між ритмами, правилами та магією. Він намагається показати, що піфагорейство з його геометрією передавалося через «золотий ланцюг» не тільки в мистецтві (Платон, Вітрувій, будівельники: Пачолі, Леонардо) чи математиці (Платон, Нікомах Герозський, Пачолі, Кеплер, Декарт, Рассел, Ейнштейн), але й в інших галузях.

EAN: 9788324241033

Видавництво: Universitas

20302