Лялька - Якуб Ярно

Через сто років після подій «Ляльки» нитка, що з’єднує Вокульського та Ленку, знову зав’язується в поколінні їхніх нащадків. Однак зустріч цієї пари - не повторення великого роману, а спроба втекти від долі. У комуністичну добу бетону та прослуховування ці двоє намагаються знайти правду не лише про себе, а й про своїх предків. У цьому допомагають листи, які Станіслав писав Ізабелі. Їхні долі з'ясовуються. трагічне кохання, яке триває довго після того, як воно мало закінчитися, і таємниця, яка чекала свого розгадки ціле століття. Якуб Ярно сміливо оживляє класику, ставлячи питання про спадковість долі та доводячи, що існують історії, які ніколи не закінчуються «Чоловік із передчасно посивілою душею» та жінка, яка іноді сумує за молодістю. У них більше спільного, ніж вони думають. Відкриття місць загального користування є цілком захоплюючим. - Вероніка Вавжкович Якуб Ярно береться за гру з Лялькою", переносячи питання, поставлені Прусом про кохання, ілюзію та соціальну заплутаність, у реалії пізньої Польської Народної Республіки. Усе це написано з майстерністю оповідання людини, яка вже давно чітко знає, як не випускати читача зі своїх рук. - Томаш Ставішинський

м'яка обкладинка