Хубаль - Яцек Комуда

Генрик Губаль-Добжанський гербу Леліва – легенда. Останній солдат вересня. Бунтарський дух, що гнітить німців у давно окупованій країні. Крізь болота і метушню війни, засідки та полювання на людей пройшов Окремий підрозділ Війська Польського. Завдяки йому, символічно, Республіка Польща ніколи не капітулювала. Для ворогів Вітчизни мав лише кулі, а для солдатів слова: Не було наказу здаватися... ти пройшов через пекло... за нами могили наших товаришів по службі... вони загинули, щоб ми тепер складали зброю? Ні в якому разі не складу зброї, не зніму мундира... дай Боже! Книга, яку ви тримаєте в руках, — найважчий роман у письменницькій кар’єрі Яцека Комуди. Він пройшов у своїй уяві, по картах, частково на коні, частково на машині, весь бойовий шлях майора Хубаля. Роман повністю заснований на фактах, щоденниках і останніх дослідженнях. Герої та більшість подій у ньому правдиві. (...) Я поховав майора сьогодні вранці, я був там, коли німці вивезли його тіло на хутір Ласковських в Анеліні і пограбували його особисті речі. Я пройшов його останню дорогу до Посвятного, де тіла повантажили на вантажівку і відвезли... куди – це пояснюється в романі.